я не виходжу гуляти
і все з цим вже задовбали, що мама, шо дєвкі
не хочу я
по-перше зно
і я щось вже геть почала в собі сумніватися
а по-друге мене так криє шо ну його нахуй
завтра в А дн
рівно рік назад я думала, що 2014 цей день проведу разом з ним
не думала, що так все зміниться за цей час
вже іде 5 місяць, а я ніколи ні за ким так не сумувала
пам"ятаю бачила його може тижні 3 назад, привітався
а в мене всередині все перевернулося і весь вечір після цього ходила, як з хреста знята
навіть зараз думаю про нього і відразу сльози
я знаю, як до нього ставляться всі з ким я спілкуюсь
скажем так, як до дурника
але я…
я навіть не буду писати
бо я не знаю, що це таке, те, що відчуваю
я думаю про нього кожен без виключення день
…
ще й д. в москву їде
ну ахуєть геть
хто мене буде возити в унівєри
блять